"Дві речі сповнюють душу завжди новим і все сильнішим здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені".  

І.КАНТ

 

  


У мерехтінні буденних проблем, у гонитві за примарними цілями життя людина виснажує свої моральні і фізичні сили, своє здоров'я і саму наснагу жити. Саме тоді вона, незалежно від своїх успіхів, свого стану, свого віку і здобутків, підіймає очі в гору, дивиться у безкрає, бездонне зоряне небо та задається питаннями. «Що ж це все, що навколо мене? Чи є якійсь сенс у цьому всьому? Хто я тут і чому я тут?» Посильну відповідь на ці питання і спрямована дати наука філософія. Отже

 

мета викладання навчальної дисципліни:

Ø узагальнення знань студентів набутих ними у попередніх освітніх практиках та формування на цій основі цілісної наукової картини світу та світогляду;

Ø формування культури філософського мислення, світоглядної та методологічної культури користування мудрістю накопиченою людством за всю історію існування;

Ø навчання навивкам зіставлення філософських, світоглядних ідей з практикою суспільного життя

Ø розвиток вміння аналізувати світоглядні проблеми на підставі критичного залучення масиву аргументів щодо тих чи інших філософських концепцій, явищ і процесів навколишньої дійсності;

завданням філософії ж є: надання знань про сутність філософської пропедевтики та історію світової і вітчизняної філософської думки, про теоретичні засади філософського світосприйняття, розуміння категорій і принципів онтології (філософії буття), про гносеологію (філософію пізнання), діалектику (філософії розвитку), методологію, аксіологію (філософію цінностей), про філософську антропологію, соціальну філософію, філософію історії та філософію науки.

 У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні етапи поступу філософського мислення, категорії філософії, принципи взаємодії буття і людини, основи пізнавальної діяльності людини, особливості розвитку суспільної свідомості та свідомості індивідууму, світоглядні, соціально-історичні й духовно-культурні особливості розвитку людського суспільства.

вміти: визначати і наводити приклади основних положень, принципів філософсько-світоглядного мислення, відрізняти особливості перед-філософської та пара-філософської культури, їх взаємодію з класичною філософією, аналізувати, порівнювати, узагальнювати філософський зміст тієї інформації, з якою приходиться працювати або в контексті якої доводиться перебувати; давати узагальнені філософсько-світоглядні характеристики явищам соціально-культурного буття.